Перша осінь

Ти усміхаєшся щасливо уві сні,   А я ховаю сам від себе вогкість вій,   Щаслива мить, врочистий буревій,   І плавлять серце думи, світлі і ясні.   Зів'яле сонце докотилося межі,   І виграє у його сяйві листопад,   Неначе трон – цей наш з тобою сад,   І тому так приємно в мене на душі.   Гаряче листя ...